капітуляція — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
капітуляційний — а, е. Стос. до капітуляції … Український тлумачний словник
капітуляції — ій, мн. За раннього феодалізму – закони й розпорядження франкських королів … Український тлумачний словник
капітуляція — «присуд» [II, 239] (дослівно «надтермінове зобов язання вислуженого вояка чи підстаршини до дальшого строку військової служби» з нім. австр. Kapitulation «те саме») [ОГ] понадстрокова служба у війську [VII] тут: понадстрокова служба у війську… … Толковый украинский словарь
капітулярії — ій, мн. Те саме, що капітуляції … Український тлумачний словник
бліцкриг — у, ч. Блискавична війна: авантюристична теорія ведення агресивної війни, розрахована на капітуляцію противника в найкоротші строки внаслідок раптового нападу на нього і швидкого просування в глиб країни … Український тлумачний словник
прапор — а, ч. 1) Полотнище певного кольору чи поєднання кольорів, часто з певним зображенням, прикріплене до держална чи шнура; є офіційною емблемою держави, символом її суверенітету. || Таке полотнище, що є емблемою військової частини, підрозділу, з… … Український тлумачний словник